Главная » Новини » Глобальні податкові ініціативи 2025: мінімальний корпоративний податок та оподаткування криптовалют
Глобальні податкові ініціативи 2025: мінімальний корпоративний податок та оподаткування криптовалют
Немає часу читати
У нашій попередній статті ми розглянули податкові реформи в країнах ЄС у 2024 році, а також ключові зміни, які очікуються у 2025 році. Однак, окрім національних реформ, важливе значення мають глобальні податкові ініціативи, спрямовані на адаптацію міжнародних податкових систем.
Очікується, що в 2025 році основна увага буде приділена глобальним заходам щодо боротьби з ухиленням від сплати податків, підвищенню прозорості та рівноправному оподаткуванню транснаціональних корпорацій, включаючи цифрову економіку та штучний інтелект (ШІ). Ці ініціативи відображають масштабні зміни в міжнародній податковій політиці, координовані Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Європейським Союзом та іншими міжнародними організаціями.
1. Впровадження Глобального мінімального корпоративного податку (Pillar Two)
Однією з найважливіших подій у міжнародній податковій політиці стане продовження реалізації угоди про встановлення глобального мінімального корпоративного податку (Pillar Two), ініційованої ОЕСР. Правила щодо Глобального мінімального корпоративного податку набули чинності з січня 2024 року і передбачають, що транснаціональні корпорації з сукупним річним доходом понад 750 мільйонів євро оподатковуються мінімальною ставкою 15%.
Ключова мета Pillar Two – запобігти переміщенню прибутку в юрисдикції з низькими податковими ставками. Якщо компанія сплачує менше ніж 15% податку в будь-якій країні, країна її резидентства матиме право оподатковувати цю недостаючу суму. Ця реформа впливатиме на глобальні податкові стратегії корпорацій, змушуючи їх переглядати моделі податкового планування.
Більше 130 країн вже погодилися впровадити ці правила. Станом на четвертий квартал 2024 року 45 країн або внесли законопроект, або прийняли остаточне законодавство, що транспонує типові правила Pillar Two в їхні національні закони. У 2025 році більшість країн, що беруть участь у цій ініціативі, мають повністю впровадити систему мінімальної ставки корпоративного податку в розмірі 15%.
Деякі країни, такі як Естонія, Латвія, Литва та Мальта, мають можливість відкласти повне впровадження цих правил до 2026 року. Це стосується держав, які мають менш ніж 12 транснаціональних груп, що підпадають під дію правил.
2. Оподаткування криптовалют та цифрових активів в ЄС
У 2025 році оподаткування криптовалют та цифрових активів стане більш регламентованим у глобальному масштабі. Ключову роль у цій трансформації відіграє регламент MiCA (Markets in Crypto-assets), який створює комплексну правову основу для криптоактивів у ЄС, спрямовану на захист прав користувачів та інвесторів.
MiCA є першою в ЄС єдиною нормативно-правовою базою для криптовалютних ринків, що усуває прогалини в регулюванні, які існували раніше. До його прийняття країни-члени ЄС мали різні підходи до регулювання криптоактивів, тоді як MiCA спрямований на усунення цих відмінностей і створення загальних правил по всій території ЄС.
Правила MiCA охоплюють широкий спектр учасників ринку, включаючи фізичних та юридичних осіб, які займаються криптоактивами, їхнім допуском до торгівлі або наданням пов’язаних послуг.
Що це означає? Будь-яка компанія, що займається випуском або торгівлею криптовалютою, повинна буде отримати ліцензію. Усі постачальники послуг зобов’язані будуть збирати інформацію про одержувача та відправника коштів, незалежно від суми переказу. Також електронні гаманці з балансом понад 1000 євро, які використовуються для самостійного зберігання криптовалюти, повинні будуть проходити перевірку перед виконанням транзакцій.
За статистикою Європейського центрального банку, ринок криптовалют у ЄС щорічно збільшується на 30%, а обсяг операцій досягає мільярдів євро.
Цей регламент набув чинності 20 червня 2023 року, однак його повне впровадження відбуватиметься поступово до липня 2026 року, включаючи 36-місячний перехідний період. У деяких країнах ЄС, таких як Іспанія, уряд уже заявив про намір прискорити цей процес, скоротивши термін імплементації до 18 місяців замість стандартних 36.
Також національні уряди працюють над розробкою єдиного підходу до оподаткування транзакцій з криптовалютами та цифровими активами. Це необхідно для боротьби з ухиленням від сплати податків через криптовалюти та запобігання використанню криптовалют для відмивання коштів.
Очікується, що будуть прийняті загальні правила, які зобов’язуватимуть криптобіржі та платформи надавати дані про користувачів та їхні операції в рамках міжнародного автоматичного обміну податковою інформацією. Це створить глобальну мережу контролю за оподаткуванням операцій з криптовалютами, включаючи доходи від торгівлі та володіння цифровими активами.
3. Ініціатива оподаткування штучного інтелекту
На даний момент у Європарламенті активно обговорюються пропозиції щодо оподаткування штучного інтелекту (ШІ). У жовтні 2024 року Голова підкомітету з податків Європарламенту закликав внести пропозиції щодо оподаткування штучного інтелекту. Паскуале Тридіко сказав: «Штучний інтелект – це джерело доходу, тому його потрібно оподатковувати. Нам потрібно провести дослідження і знайти спосіб».
Тридіко запропонував провести дослідження і знайти способи оподаткування ШІ, враховуючи його вплив на зайнятість і споживання ресурсів, включаючи електроенергію. Він також зазначив, що необхідно дослідити екологічні ризики, пов’язані з широким поширенням ШІ в економіці.
За попередніми даними, перші пропозиції можуть з’явитися у 2025-2026 роках, щоб розпочати формування сталого податкового підходу до ШІ.
Обговорення оподаткування штучного інтелекту викликане побоюваннями, що його впровадження може суттєво скоротити кількість робочих місць, що, своєю чергою, призведе до зменшення надходжень від податків на заробітну плату. У сучасних економіках податки на працю та доходи громадян (прибутковий податок) є основними джерелами податкових надходжень. Зокрема, в Європейському Союзі такі податки становлять близько 53% усіх податкових надходжень, що підкреслює важливість пошуку нових способів наповнення бюджету.
4. Посилення боротьби з податковими гаванями та офшорними юрисдикціями
Наразі стає дедалі очевидніше, що ведення бізнесу через офшорні структури втрачає свою привабливість. В умовах глобальної прозорості та посилення міжнародного контролю компанії та фізичні особи все частіше надають перевагу статусу податкових резидентів країн з низькими податковими ставками, де можна легально оптимізувати оподаткування без необхідності використання офшорів.
Міжнародні організації, ОЕСР та Європейський Союз, продовжують посилювати заходи боротьби з податковими гаванями та офшорними юрисдикціями. Автоматичний обмін податковою інформацією через Common Reporting Standard (CRS), який успішно діє у багатьох країнах, створює умови, за яких приховування доходів в офшорах стає практично неможливим. Тепер дані про фінансові операції автоматично передаються податковим органам.
Крім того, очікується розширення чорних списків офшорних юрисдикцій, з якими країни ЄС та інші держави обмежуватимуть економічне співробітництво. У результаті використання офшорів стає невигідним, і компанії дедалі більше схиляються до прозорої податкової структури в країнах з конкурентоспроможними податковими ставками та все частіше обирають країни з низькими податковими ставками такі як Кіпр, Мальта, Португалія.
Сучасні низькоподаткові країни пропонують комфортні умови для ведення бізнесу без необхідності використання офшорних схем, забезпечуючи більш стабільне та передбачуване податкове планування.
Цифровізація та автоматизація податкового адміністрування продовжать розвиватися у глобальному масштабі. У 2025 році податкові органи багатьох країн усе більше покладатимуться на цифрові інструменти для моніторингу та збору податків. Розробка та впровадження технологій штучного інтелекту та машинного навчання для податкового аналізу допоможуть податковим органам більш ефективно виявляти ухилення від сплати податків.
З впровадженням цифрових технологій податкові органи отримують можливість проводити цифровий аудит бізнесу та фінансових операцій. Це дозволяє оперативно виявляти помилки або невідповідності в податковій звітності та застосовувати санкції. Наприклад, в Іспанії та Польщі вже використовуються такі інструменти, як електронні перевірки (e-Audit), які значно прискорюють процес податкового контролю.
Глобальні податкові ініціативи 2025 року спрямовані на зміцнення прозорості в податкових системах.
Якщо вам потрібна допомога у розробці оптимальної податкової стратегії або ви шукаєте професійні консультації у сфері міжнародного оподаткування, Feod Group пропонує комплексні рішення для бізнесу та приватних осіб.
У 2013 році з відзнакою закінчила Національний Університет «Одеська юридична академія» та отримала ступінь Магістр Права. Анастасія Таран має досвід роботи в галу...
У 2013 році з відзнакою закінчила Національний Університет «Одеська юридична академія» та отримала ступінь Магістр Права. Анастасія Таран має досвід роботи в галузі міжнародного і договірного права, а також корпоративного та податкового права країн Європи. В рамках Феод Груп вона спеціалізується на імміграційному та корпоративному праві країн Європи, а саме в таких питаннях:
вибір країни для імміграції
організація бізнесу в Європі
приватне та корпоративне оподаткування в країнах Європи
