Главная » Новини » Автоматичний обмін інформацією та КІК: як податкова виявлятиме іноземні компанії?
Автоматичний обмін інформацією та КІК: як податкова виявлятиме іноземні компанії?
Немає часу читати
У час глобалізації та цифровізації економіки багато країн активно впроваджують механізми автоматичного обміну інформацією для боротьби з податковими ухиленнями та дотримання податкового законодавства.
Сучасні технології роблять податкові процеси більш прозорими та ефективними, і в Україні цей процес також набуває все більшого значення.
Як працює автоматичний обмін інформацією та як це впливає на бізнес?
Автоматичний обмін інформацією – це міжнародна ініціатива, спрямована на боротьбу з податковим ухиленням та забезпечення дотримання податкового законодавства.
Суть полягає в тому, що різні країни обмінюються даними про фінансові рахунки та операції своїх резидентів за кордоном. Це включає інформацію про доходи, банківські рахунки, інвестиції та інші фінансові активи.
Автоматичний обмін інформацією дозволяє податковим органам ефективніше відстежувати доходи та активи своїх податкових резидентів, які знаходяться за кордоном, і таким чином боротися з податковим ухиленням.
Міжнародний автоматичний обмін інформацією здійснюється за загальним стандартом звітності (CRS) та стандартом звітності країна-за-країною (CbCR).
З 1 липня 2023 року Україна приєдналася до міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки.
І вже у вересні 2024 року між Україною та іншими державами має відбутися перший автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки за міжнародним стандартом звітності CRS. Метою запуску системи є зміцнення контролю над сплатою податків в Україні.
Планується, що обмін інформацією відбудеться між Україною та 110 іноземними юрисдикціями та стосуватиметься даних про власників рахунків нерезидентів, які знаходяться в відповідній державі.
Отже, в результаті впровадження CRS українська податкова служба зможе отримати доступ не лише до рахунків фізичних осіб за межами країни, але також і до рахунків іноземних компаній.
Для бізнесу це означає необхідність строгого дотримання податкових зобов’язань та підвищену прозорість у фінансових операціях та звітності.
І в цьому ключі також стає питання про звітність податкових резидентів України щодо КІК (контрольовані іноземні компанії).
Контрольовані іноземні компанії (КІК)
Контрольована іноземна компанія (КІК) — це будь-яка юридична особа або структура без статусу юридичної особи, зареєстрована в іноземній державі, яка належить або знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України.
КІК простими словами – це компанія або організація (наприклад, трест, фонд), яка зареєстрована за кордоном і належить і/або підконтрольна резиденту України.
Правила КІК передбачають, що українські резиденти, які володіють компаніями, трестами, фондами та іншими корпоративними утвореннями за кордоном або фактично їх контролюють, мають наступні обов’язки:
1. Складання та подання звіту про контрольовані іноземні компанії в податкову службу.
3. За певних умов, сплата в Україні податку з нерозподіленого прибутку таких компаній.
Коли українським резидентам подавати звіт про КІК?
2022 рік є першим звітним роком щодо КІК. Контролюючі особи мають право подати Звіт про КІК у 2024 році за два попередні роки. Звіт про контрольовані іноземні компанії повинен бути підготовлений та поданий в певні терміни:
Для юридичних осіб термін подання Звіту про контрольовані іноземні компанії (КІК) за результатами 2022-2023 років закінчується 1 березня 2024 року. Цей звіт повинен бути поданий одночасно з щорічною декларацією щодо податку на прибуток підприємств.
Для фізичних осіб термін подання звіту про КІК за результатами 2022-2023 років закінчується 1 травня 2024 року. Цей звіт також повинен бути поданий одночасно з щорічною декларацією про доходи.
Ключові аспекти податкового резидентства та фінансове планування
Перше та найважливіше – це визначення статусу податкового резидента.
Чи є громадянин України податковим резидентом України відповідно до положень Податкового Кодексу?
Адже навіть якщо ви поїхали за кордон і проживаєте там 183+ і у вас зареєстрована компанія за кордоном, але ви, як і раніше, можете вважатися податковим резидентом України, і на вас поширюється обов’язок подавати звіти про КІК.
Тобто незалежно від вашого місцезнаходження слід уважно перевірити свій податковий статус. Визначення податкового статусу також є вкрай важливим для бенефіціарів і контролерів компаній за кордоном.
Так, як, зокрема, стаття 14 Податкового Кодексу України наголошує, що громадяни України, які мають місце постійного проживання в Україні, вважаються податковими резидентами. Це означає, що навіть за тимчасової відсутності в країні, збереження місця реєстрації постійного проживання (прописка) може мати вагоме значення для податкового статусу.
Виникають інші питання:
➡️ Які обов’язки виникають у громадянина України, який проживає за кордоном, але зберігає статус податкового резидента України?
➡️ Які податкові наслідки можуть виникнути для громадян України, які володіють бізнесом чи мають фінансові активи за кордоном?
➡️ Як правильно враховувати доходи та фінансові активи відповідно до вимог національного та міжнародного податкового законодавства?
Відповіді на ці питання можуть мати важливе значення для податкової стратегії та фінансового планування громадян України, незалежно від їхнього місцезнаходження. Правильне розуміння податкового статусу та відповідних зобов’язань допоможе оптимізувати податкові виплати, мінімізувати ризики податкових штрафів та забезпечити дотримання законодавства.
Звертайтесь до нас за консультацією! Наші експерти готові допомогти вам розібратися у складних питаннях податкового резидентства та обов'язках зі звітності про контрольовані іноземні компанії (КІК).
У 2013 році з відзнакою закінчила Національний Університет «Одеська юридична академія» та отримала ступінь Магістр Права. Анастасія Таран має досвід роботи в галу...
У 2013 році з відзнакою закінчила Національний Університет «Одеська юридична академія» та отримала ступінь Магістр Права. Анастасія Таран має досвід роботи в галузі міжнародного і договірного права, а також корпоративного та податкового права країн Європи. В рамках Феод Груп вона спеціалізується на імміграційному та корпоративному праві країн Європи, а саме в таких питаннях:
вибір країни для імміграції
організація бізнесу в Європі
приватне та корпоративне оподаткування в країнах Європи
